В статті досліджено найбільш ефективні спо­соби та форми оцінки громадськістю ефектив­ності діяльності правоохоронного органу як форми громадського контролю. Здійснено аналіз зарубіжного досвіду визна­чення системи оцінювання ефективності діяль­ності правоохоронного органу. На підставі ана­лізу зарубіжного досвіду та вітчизняної прак­тики оцінка громадськістю ефективності діяль­ності правоохоронного органу визначимо най­більш дієві показники такої діяльності, на яких має базуватись така оцінка: 1) показники ефек­тивності організаційної роботи правоохоронного органу (раціональна структура органу, яка дає можливість вільного та рівного звернення гро­мадян для отримання правоохоронної послуги, швидкість вжиття заходів, ступінь задоволено­сті заявників та потерпілих щодо реагування з боку працівників органу, рівень налагодженої взаємодії з іншим правоохоронним органом, який виконує дотичні функції, наприклад полі­ції і прокуратури); 2) показники стану публічної безпеки і порядку (вжиті заходи щодо запобіган­ня вчиненню правопорушень та злочинів, наяв­ність правоохоронців в публічних місцях, стан освітлення територій та забезпечення їх відеофіксацією, швидкість оперативного реагування на звернення громадян та прибуття представ­ника правоохоронного органу на місце події); 3) стан злочинності (кількісно-якісні дані щодо за­реєстрованих кримінальних та адміністративних правопорушень у межах території обслуговування чи специфіки діяльності окремого підрозділу, відсоток їх викриття і розслідування, динаміка з попереднім періодом); 4) показники якості на­дання адміністративних послуг правоохоронним органом (наявність ЦНАПів, сервісних центрів, тактовність та толерантність їх співробітників, оперативність та повнота надання послуги) 4) показники професійного рівня персоналу пра­воохоронного органу (кількість фахівців в ор­ганізаційній структурі органу, плинність кадрів, рівень професійної підготовки та перепідго­товки,загальні навички, знання та дотриман­ня вимог нормативних документів, уважність і доброзичливість у відносинах із громадянами й ін.; 5) оптимізація використання ресурсів (стан забезпечення правоохоронної діяльності за ок­ремими показниками: транспортні та інформа­ційно-технічні засоби, спеціальні засоби, розмір грошового утримання певних категорій праців­ників, соціальні витрати); 6) загальний відсоток населення, задоволеного якістю роботи право­охоронного органу.