У статті розглядається зарубіжний досвід циф- ровізації державних послуг. Об'єкт дослідження становлять суспільні відносини, що складаються у сфері надання електронних державних послуг в розвинутих країнах. Предметом дослідження є українські та міжнародні правові норми, що регулюють відносини у сфері надання електро­нних державних послуг. Методологічна осно­ва обумовлена специфікою обраних об'єктів та предмета дослідження. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань були використа­ні загальнонаукові методи пізнання: індукції та дедукції, метод аналізу та синтезу, абстрагуван­ня, системно-структурний підхід, історичний та логічний методи, спеціальні юридичні методи: формально-юридичний, порівняльно-правовий, системно-структурний та системно-функціональ­ний. Сутність держави та її соціальне призначен­ня є вирішальними у визначенні спрямованості діяльності держави, її цілей та завдань у сфе­рі надання державних послуг з використанням цифрових технологій. Визначено, що впрова­дження цифрових платформ і сервісів дозволяє систематизувати та оптимізувати процеси надан­ня державних послуг, скоротити терміни надан­ня послуг та підвищити якість їх надання. Позна­чено основні напрями діяльності органів влади країн Європейського Союзу - Мальти, Естонії, Люксембургу, Швеції, Австрії, Латвії, Фінляндії, Нідерландів, Ірландії, Португалії, Данії, Федера­тивної Республіки Німеччини, Іспанії, направлені на впровадження цифрових технологій у дер­жавне управління, у тому числі щодо надання державних (адміністративних) послуг. Позначе­но позитивні та негативні аспекти надання дер­жавних (адміністративних) послуг за допомогою наскрізних технологій взаємодії суб'єктів надан­ня послуг та інформаційних і комутаційних тех­нологій. Окреслено заходи які доцільно реалізу­вати України з метою оптимізації та переведення публічних послуг у цифрову форму. Подальші дослідження повинні бути направлені на дослі­дження функціонування цифрових платформ як технологічної інфраструктури надання цифрових послуг.