Сучасні умови розвитку сьогодення зумовлюють підвищений інтерес до службової діяльності працівників правоохоронних органів. При цьому, на прояви протиправних діянь цих суб’єктів суспільство реагує досить гостро та зумовлює легітимні очікування відновлення справедливості. Це, в свою чергу, вимагає від компетентних органів держави вжиття розумних та ефективних заходів з метою викриття правопорушників, встановлення предмету протиправного посягання, мети таких діянь тощо, а отже зумовлює етичний обов’язок держави встановлення істини. Здебільшого, вчинення службових кримінальних правопорушень працівниками правоохоронних органів зумовлено проявом свавільної, меркантильної поведінки суб’єкта посягання та обумовлено метою особистого інтересу – збагачення. З цієї позиції дослідження предмету противного посягання службових кримінальних правопорушень, учинених працівниками правоохоронних органів, набуває вагомого не тільки теоретичного, а й практичного значення. Під час написання статті використано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, які дали можливість всебічно розглянути вказаний елемент криміналістичної характеристики та описати його характерні особливості в системі досліджуваних кримінальних правопорушень.