У статті розглядаються проблемні питання концентрації у формі передачі/отримання в користування єдиного майнового комплексу, у структурі якого є права інтелектуальної власності. Її актуальність зумовлена приведенням національного законодавства у відповідність до законодавства Європейського Союзу. На цьому шляху ми зіштовхуємось із заходами контролю Антимонопольного комітету України щодо укладення правочинів, предметом яких є передача в користування єдиних майнових комплексів. Ми маємо нормативне визначення в антимонопольному законодавстві поняття «єдиного майнового комплексу». Втім, ця дефініція не розкриває наслідки передачі в користування іншому суб’єкту господарювання єдиного майнового комплексу, до складу якого входять права інтелектуальної власності. При цьому, новому суб’єкту господарювання не передаються. Подібна правова невизначеність ставить у «непривілейоване» становище суб’єктів господарювання та призводить до зловживання антимонопольним органом своїми дискреційними повноваженнями. Так, суб’єкти господарювання під час передачі/отримання в користування майнового комплексу або цілісного майнового комплексу не подають заяви для отримання попереднього дозволу на концентрацію (за наявності відповідних фінансових показників), адже не вважають його єдиним майновим комплексом. Що обумовлене відсутністю прав інтелектуальної власності серед активів, що передаються в користування. При цьому, орган Антимонопольного комітету України може притягувати до відповідальності за концентрацію у формі передачі в користування єдиного майнового комплексу без необхідного попереднього дозволу. Застосовуючи, при цьому, дефініцію «єдиного майнового комплексу» антимонопольного законодавства без урахування «складових елементів» конкретного єдиного майнового комплексу. У зв’язку з цим у статті описано ознаки єдиного майнового комплексу на законодавчому та теоретичному рівнях. Та роз’яснено наслідки отримання в користування єдиного майнового комплексу, до якого входять права інтелектуальної власності, без передачі останніх. Уточнено, що права інтелектуальної власності входять до складу майна суб’єкта господарювання в частині нематеріальних активів, вони функціонують нарівні з об’єктами права власності і повинні обліковуватися на балансі підприємства як нематеріальні активи. Тому якщо в користування передається лише нерухомість та устаткування без наявних прав інтелектуальної власності, то ми можемо говорити лише про передачу будь-якого іншого об’єкта, який не може вважатися єдиним майновим комплексом.