Вже вкотре перед Верховним Судом та науковцями постало питання про те, які ж з ухвал слідчого судді підлягають апеляційному оскарженню, а які у перебігу досудового розслідування такому оскар-женню не підлягають. Сьогодні безпосереднім об’єктом нашого дослідження, як і об’єднаної палати Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду (ККС ВС) є ухвала слідчого судді про скасування арешту майна або про відмову у цьому. Позиції палат Верховного Суду є не однаковими, що ілюструють рішення об’єднаної палати ККС ВС від 19.02.2019. у справі № 569/17036/18 (провадження № 51-598кмо19) та колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 14.03.2023 у справі № 760/5570/22 (провадження № 51-3149км22) тощо. Дослідження має на меті з’ясувати чи у цьому окремому випадку йдеться про імпліцитне трактування положень ст.ст. 174, 309 КПК, що дає підстави для твердження про те, що ухвала слідчого судді про скасування арешту на майно підлягає апеляційному оскарженню чи ж про те, що перелік частин 1 та 2 статті 309 КПК України є вичерпним і розширеному трактуванню не підлягає. Застосованим формально-логічним методом, дедуктивними міркуваннями та дискурсивним мисленням отримано результат у вигляді наукового висновку, що у перебігу досудового розслідування не підлягає апеляційному оскарженню ухвала слідчого судді про скасування арешту майна, так як вона чітко передбачена кримінальними процесуальними нормами та не включена законодавцем до вичерпного переліку частин 1 та 2 статті 309 КПК України. У статті обґрунтовано, що за такої процесуальної ситуації учасники під час підготовчого провадження в суді вправі скористатися процесуальними можливостями, передбаченими у частині 3 статті 309 КПК України. При розглянутому законодавчому стані справ, усвідомлюючи складність тих процесуальних викликів, котрі мають місце у досудовому розслідуванні та слідують із необхідності забезпечення та дотримання прав його учасників, вкотре закликано законодавця почути голос тих колег-процесуалістів, котрі впродовж десяти років, констатуючи хибний законодавчий підхід при конструюванні статті 309 КПК України та інших схожих норм, взивають змінити його або ж принаймні розширити перелік, котрий унормований частинами 1 та 2 статті 309 КПК України.