Стаття присвячена аналізу проблем, які мо­жуть виникнути на стадії перегляду Верховним Судом кримінальних проваджень у випадку од­ночасного існування двох юридичних фактів, які є підставами для закриття кримінального провадження: втрата чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння (п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України) та смерть засудженого, але близькі родичі якого наполя­гають на реабілітації померлого (п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України. Для досягнення мети цього дослідження, автор, використовуючи системний, узагальню­ючий, порівняльний методи та метод аналізу, виокремив спільні та відмінні риси обох підстав для закриття кримінального провадження, пе­редбачених п.п. 41, 5 ч. 1 ст. 284 КПК України. До спільних віднесено те, що вони за наслідка­ми, які наступають для засудженого, є нереабілітуючими; пов’язані з настанням юридичного факту: 1) прийняття або внесення змін до за­кону України про кримінальну відповідальність та 2) настання смерті засудженого на стадії касаційного провадження. Відмінними ж автор визначив волевиявлення конкретної особи на реалізацію принципу презумпції невинувато­сті. Зокрема, для ухвалення судом рішення за п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України необхідна актив­на (вольова) поведінка засудженого, тоді як для застосування п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України достатньо пасивної (конклюдентної) поведінки близьких осіб померлого засудженого. Саме за рахунок наявності вказаної відмінності автор констатує, що Верховний Суд без згоди саме за­судження не має права закривати провадження за п. 41 ч. 1 ст. 284 КПК України. У статті також досліджено повноваження Верховного Суду щодо продовження судового розгляду провадження з метою реабілітації по­мерлого засудженого. При цьому автором наго­лошено, що касаційний суд не може відмовити у розгляді заяви близьких осіб про реабілітацію померлого лише з підстав того, що діяння, за яке його було засуджено, законодавцем декри- міналізовано. У зв’язку з чим були запропонова­ні відповідні зміни до КПК України. Крім того, автором були досліджені наявні межі касаційного провадження, в рамках яких суд касаційної інстанції може проводити дослі­дження кримінального провадження та прийма­ти рішення з метою реабілітації засудженого.