Вказується, кожна держава повинна забезпе­чити чесну конкуренцію на своєму ринку, щоби підтримувати економічне зростання. Це поло­женняє актуальним і для Європейського Союзу, в рамках якого першочергове значення має за­безпеченнявільної конкуренції для подальшого розвитку єдиної системи обігу товарів, робіт і послуг, сприяння інноваціям і творчості, ство­рення робочих місць та підвищення конкуренто­спроможності, оскільки все це необхідно ЄС для конкуренції в глобальній економіці. У даній роботі здійснено загальний аналіз співвідношення та взаємодії положень зако­нодавства у сфері інтелектуальної власності з положеннями конкурентного законодавства у Європейському Союзі (ЄС). Зокрема, дослідже­ноособливості правового регулювання захи­стуекономічної конкуренції та інтелектуальної власності на рівні ЄС, стан дотримання законо­давства ЄС про конкуренцію в процесі здійснен­ня та захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, роль судових рішень у визначенні балансу між захистом інтелектуальної власно­сті та вимогами конкурентного права. Закцентовано увагу на тому, що попри різну мету, законодавство про конкуренцію та законодав­ство про інтелектуальну власність мають спіль­не підґрунтя, у зв’язку з чим активно взаємо­діють, тобто ці дві системи є синергетичними. Проаналізовано можливі варіанти взаємозв’язку між захистом від недобросовісної конкуренції та законами про інтелектуальну власність, зо­крема засоби, які дозволили б зменшити часто існуючу «напругу» між ними. Через необхід­ність формування загальної нормативної бази, що забезпечує відповідність законів динамічній торговельній практиці, законодавчі норми про недобросовісну конкуренцію в ЄС переважно носять гнучкий, загальний характер. З’ясова­но, які заходи наразі вживає ЄС для оптимізації правил у цій сфері. Зроблено висновки про те, що захист інтелектуальної власності, як і ефек­тивне антимонопольне регулювання, є найваж­ливішими правовими механізмами, створеними задля забезпечення економічного зростання з урахуванням розробки та розширеного викори­стання інновацій. А загальною тенденцією по­дальшого розвитку та вдосконалення взаємодії антимонопольного законодавства та законодав­ства у сфері інтелектуальної власності у ЄС має стати, в першу чергу, подолання нормативного та інституційного розпорошення.