Наукова стаття присвячена дослідженню шляхів підвищення ефективності кримінального переслідування. Визначено, що дослідження шляхів підвищення ефективності кримінального переслідування є необхідним задля покращення дієвості органів кримінального переслідування та досягнення оптимального рівня забезпечення прав і свобод людини у перебігу кримінального провадження. Зазначено, що запровадження альтернативних суб’єктів кримінального переслідування дозволило б створити конкуренцію у діяльності обвинувачів та відповідно позитивно вплинуло б на ефективність кримінального переслідування. Констатовано, що деформалізація правовідносин між суб’єктами кримінального переслідування може знайти прояв у застосуванні загальнодозвільного типу правового регулювання в діяльності органів кримінального переслідування. В той же час, у ситуаціях можливих обмежень прав і свобод людини – має переважати надлишковий формалізм у діяльності органів кримінального переслідування. Наголошено, що надання особам, які потерпіли від кримінального правопорушення, процесуального статусу, наближеного до статусу свідка, має підвищити ефективність кримінального переслідування, адже наділення потерпілого активними правами, в окремих випадках, може значно ускладнювати кримінальне переслідування. Відмічено, що виконання прокурором функцій слідчого судді в умовах воєнного стану має бути обмежено у часі. Запропоновано запровадження автоматичного судового контролю за рішеннями, пройнятими прокурором у ролі слідчого судді. Доведено, що надлишковий формалізм у документуванні процесуальних дій не сприяє підвищенню ефективності розслідування. Розглянуто, що спрощення документування кримінального переслідування може знайти прояв у застосуванні аудіо і відео фіксації процесуальної дій без подальшого паперового оформлення. Досліджено, що правові положення, які викладені у ч. 2 ст 9, чч. 2, 3 ст. 285 КПК України, які покладають певні зобов’язання на сторону обвинувачення, є такими, що суперечать інтересу органів кримінального переслідування та їх виконуваним функціям. Підсумовано, що впровадження окремих напрямів спеціалізації для суб’єктів кримінального переслідування підвищує ефективність розслідування в цілому, сприяє виробленню дієвих алгоритмів (планів) розслідування кримінальних правопорушень. Відмічено, що стандарти швидкості та ретельності досудового розслідування мають реалізовуватись поруч з дотриманням засади розумності строків та забезпечуватись судовим контролем.