Основною проблемою виступає той факт, що українським громадян необхідно самостійно, за допомогою зовнішніх, міжнародних, а також внутрішніх факторів будувати модель вітчизняного громадянського суспільства з усіма його супутні­ми ознаками та елементами, тим самим практич­но довівши свою прихильність до базових цінностей Європи, демонструючи готовність до ре­альних змін та реформ усередині нашої держави. Крок у цьому напрямі - це також одна з низки ще не вирішених проблем, що стоять на перешкоді інтеграційним процесам в Україні. Характерною рисою сучасного світового розвитку країн є їх активізація інтеграційних процесів у Європі та світі. Навіть ті країни, які не є складовою інтегра­ційних об'єднань, неминуче відчувають на собі такий вплив. Згадуючи останнє європейське те­риторіальне розширення, Україна стала безпосе­реднім сусідом ЄС. Що у свій час відкриває нові можливості поглиблення співпраці з останнім. ін­теграція України в європейську спільноту, а зго­дом і її членство в ЄС не означає автоматичного створення та функціонування в Україні нового зразка громадянського суспільства та правової держави в цілому. Першим етапом була в частині Угорщини стала Угода про асоціацію, підписана Європейським співтовариством від 13 листопада 1991 року процес ратифікації був довгим. Угор­щина ратифікувала угоду 13 грудня 1993 році ЄС, оголосивши Угорщину кандидатом до Європейського співтовариства, вимагав від неї цілого ряду економічних і політичних реформ. У 1994 році угорський парламент надав повноваження уряду подати в ЄС заяву про прийом Угорщини в повноправні члени цієї організації, Угорська республіка стає асоційованим членом Союзу. В груд­ні 1997 р. Рада Європи почала переговори про приєднання шести країн, в тому числі Угорщини, до ЄС. Щоправда, дата їх кінцевого вступу до ЄС постійно відкладалася його керівництвом в силу внутрішніх труднощів, які переживав Євросоюз. Так, на прикладі Угорщини робиться спроба по­казати складність євроінтеграційного шляху.