Метою статті є дослідити та охарактеризувати роль цифрових інструментів візуалізації інформації в інформаційно-аналітичній діяльності. Методи дослідження. Реалізації поставленої мети сприяло використання в дослідженні загальнонаукових (огляду, аналізу/синтезу, системного підходу, узагальнення) та спеціальних (інформаційної діагностики, контент-аналізу, групування) методів. Наукова новизна дослідження полягає в систематизації та узагальненні відомих і нових знань про використання цифрових інструментів візуалізації інформації у практиці інформаційно-аналітичної роботи з погляду сьогодення та перспектив їх розвитку в межах одного дослідження. Основні висновки. Проаналізовано потенціал найбільш розповсюджених цифрових інструментів візуалізації інформації у практиці інформаційно-аналітичної роботи. За допомогою аналізу технологій Microsoft Power Bi, Cognos Analytics, Graphy, Grafana, Tableau, Zoho Analytics, Google Charts, Саnva та інших, можливостей їх використання у інформаційно-аналітичній діяльності визначено основні та потенційні можливості взаємодії фахівців інформаційної сфери, зокрема аналітиків, із цими технологіями. Так, інтеграція функцій Microsoft Power Bi, Cognos Analytics, Graphy, Grafana в бізнес-аналіз дозволить оптимізувати розкриття затребуваної, значущої інформації в інформаційно-аналітичній діяльності, що є визначальним чинником успішної діяльності аналітика. Використання сервісів Tableau, Zoho Analytics, Google Charts, Саnva пришвидшить розробку презентацій, дашбордів, діаграм, маркетингових стратегій, візуалізує весь процес аналізу інформації. Виявлено, що впровадження цифрових інструментів в аналітику дає можливість не лише якісно покращити будь-яку інформаційно-аналітичну діяльність, а й підвищити ефективність виконання ними нагальних завдань, сприяє узагальненню інформації, презентації її цільовій аудиторії з метою прийняття правильних управлінських рішень. Без сумніву, в майбутньому рівень використання цифрових інструментів візуалізації інформації загалом і, зокрема, в аналітиці тільки зростатиме, оскільки така практика створює конкурентну перевагу таким фахівцям. Переваги використання цифрових інструментів у повсякденній практиці аналітиків очевидні: оптимізується робота фахівців, забезпечується ефективність сприйняття інформації, що аналізується, збільшується результативність будь-якої інформаційно-аналітичної роботи. Констатовано, що вибір тих чи інших цифрових інструментів фахівцем залежить від багатьох складових, таких як: проблематика дослідження, особисті уміння і навички, уподобання, наявність часу, необхідність та актуальність презентації інформації цільовій аудиторії та інших чинників.