Мета дослідження – комплексно висвітлити життєвий шлях і музичну спадщину українського композитора Мирослава Скорика; простежити його життєвий шлях та основні напрями діяльності; показати внесок митця в розвиток українського музичного мистецтва. Щоб досягти поставленої в роботі мети використано методологію дослідження, яка відповідає фундаментальним принципам історизму, наукової об’єктивності та логіки. В окремих частинах роботи застосовано різноманітні загальнонаукові та спеціальні історичні методи, зокрема комплексного аналізу, синтезу й хронології, просопографічний, історично-порівняльний, типологічний та інші. Проаналізовано життєвий і творчий шлях М. Скорика, у чому й полягає наукова новизна дослідження – всеосяжному узагальненні й у зв’язку музичної спадщини М. Скорика з біографією композитора. Висновки. М. Скорик зарекомендував себе як неординарна особистість, талановитий музикант і композитор, диригент і педагог. Він створив цікаві музичні академічні твори, а також естрадні пісні, джазові композиції, писав камерну та симфонічну музику, а також музичний супровід до кінофільмів. Його творчість ввела в українську музику нові образно-тематичні й жанрово-стильові акценти, що уособлює в собі витонченість й масштабність музичної мови. Це людина, якій судилося піднести українське музичне мистецтво на якісно новий рівень. Він зміг не тільки зберегти, а й значно примножити культурну спадщину українського народу.