Стаття присвячена науковому аналізу аграрних фінансових правовідносин та виокремленню їх видів. Встановлено, що норми права, які регулюють аграрні фінансові відносини, ґрунтуються на нормах фінансового права та повинні враховувати особливості аграрних відносин, набуваючи при цьому власної специфіки. Авторами висвітлено особливості аграрних фінансових правовідносин з урахуванням переліку наступних обставин. По-перше, особливості аграрного сектора, зокрема його сезонний характер. По-друге, особливостями правового статусу суб’єктів таких правовідносин (сільськогосподарських товаровиробників, Аграрної біржі, Аграрного фонду, Аграрного страхового пулу тощо). По-третє, наявність системи державної фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників, сформованої на основі чинного аграрного законодавства. По-четверте, наявність спеціальних правових механізмів, які передбачають особливості страхування та кредитування суб’єктів господарювання аграрного сектора економіки. Зроблено висновок, що особливості аграрних фінансових відносин виникають насамперед у процесі фінансової діяльності суб’єктів аграрних відносин. Запропоновано авторське визначення аграрних фінансових правовідносин, згідно з яким це різновид майнових відносин, виражених у грошовій формі та врегульованих нормами аграрного та фінансового права, які виникають, змінюються та припиняються в процесі фінансової діяльності сільськогосподарських товаровиробників. Автори виокремлюють такі групи аграрних фінансових правовідносин: щодо формування, розподілу та використання відповідних майнових фондів юридичних осіб; кредит (у тому числі фінансовий лізинг); страхування; відносини з державним та місцевими бюджетами (щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів і зборів; отримання державної фінансової підтримки); інвестиції.