У цій статті розглядається міжнародна та національна-правова регламентація інформаційної безпеки України після розв’язання Російською Федерацією проти неї збройного конфлікту та вчинення агресії. Аналізуються основні виклики та загрози, роль різних суб’єктів у забезпеченні інформаційної безпеки України в наш час. Зазначено, що забезпечення сприятливих умов для політичного розвитку України є національними інтересами країни. Основні інтереси включають забезпечення реального виконання політичних прав та свобод громадян для задоволення інтересів окремої людини, зміцнення демократії для задоволення інтересів суспільства та забезпечення ефективного захисту конституційного ладу, суверенітету та територіальної цілісності країни, встановлення та підтримання політичної стабільності, включаючи стабільність державної влади та її інститутів. У сфері інформаційної безпеки національні інтереси України використовуються для формування стратегічних та поточних завдань політики держави. Дослідження показало, що ефективна інформаційна діяльність та використання основних міжнародно-правових документів може значно покращити зусилля держави у напрямку мирного врегулювання кризових ситуацій. Зокрема, інформаційні технології можуть допомогти розширити можливості забезпечення обороноздатності країни. Ефективне використання інформаційних технологій допомагає Україні в інформаційному протистоянні з Росією, досягти своїх стратегічних цілей та забезпечити національну безпеку. Окрім того, в статті зазначається, що ігнорування інформаційних факторів або спотворення інформації може спровокувати радикальні настрої і спалахи ворожості, що може призвести до дестабілізації ситуації в країні та катастрофічних наслідків для національної безпеки. Отже, інформаційна безпека є ключовою складовою національного інтересу України, а реалізація сприятливих умов для політичного розвитку країни є необхідна для досягнення національної безпеки та захисту інтересів держави.