Підприємницька компетентність майбутніх економістів є ключовою складовою їхньої професійної підготовки, що об’єднує знання, навички, особистісні якості та цінності, необхідні для успішного ведення бізнесу в сучасному динамічному середовищі. У статті систематизовані основні підходи до визначення підприємницької компетентності: компетентнісний, функціональний, процесний, інноваційний, міждисциплінарний та контекстний. Зазначено, що інтегративний підхід дозволяє найбільш ефективно враховувати всі аспекти розвитку підприємницьких здібностей і адаптації до сучасних умов. Формування підприємницької компетентності майбутніх економістів пропонується здійснювати поетапно, приділяючи увагу розвитку окремих її складових. На підготовчому етапі акцент робиться на мотивації студентів до підприємництва, на теоретичному – на здобутті базових знань, а на практичному – на застосуванні цих знань у реальних бізнес-завданнях. Креативний етап сприяє розвитку інноваційного мислення, тоді як оцінювальний дозволяє коригувати траєкторії розвитку. Завершальний, реалізаційний етап забезпечує практичне використання сформованих компетенцій у бізнес-середовищі. Також у статті виділено основні проблеми, які впливають на формування підприємницької компетентності: відсутність адаптованих навчальних програм, недостатній зв’язок теорії з практикою, обмежені ресурси, мотиваційні бар’єри, низький рівень кваліфікації викладачів, економічна нестабільність та відсутність підприємницької культури. Пропонуються шляхи подолання цих проблем, зокрема через створення університетських стартап-екосистем. Стартап-екосистема університету розглядається як інноваційне середовище, яке інтегрує освітні, наукові та бізнес-процеси, сприяючи формуванню й реалізації студентських і викладацьких підприємницьких ініціатив. Її компоненти включають: бізнес-інкубатори, акселератори, коворкінг-зони, спеціалізовані освітні програми, менторство, фінансову підтримку, інноваційні дослідження та партнерства з бізнесом. У роботі представлені приклади успішних стартап-екосистем, таких як Массачусетський технологічний інститут (США), Університет Тарту (Естонія) та Київський політехнічний інститут (Україна). Наголошується, що такі екосистеми є ключовими елементами сучасної вищої освіти, які забезпечують розвиток підприємницьких компетенцій, сприяють економічному розвитку та формують нове покоління підприємців.