Відповідно до закріпленого ст. 21 Конституції України правила всі громадяни рівні перед законом, проте це не виключає певної форми нерівності перед законом на підставі приписів самого ж закону. Досліджуючи кримінально-правовий напрямок розвитку встановлених законом нерівностей, аналізуються випадки, коли закон передбачає, що за деякі кримінальні правопорушення відповідають лише ті особи, які, поряд з загальними ознаками суб’єкта кримінального правопорушення (досягнення віку настання кримінальної відповідальності і осудність) повинні володіти деякими додатковими ознаками. Стаття присвячена дослідженню поняття такого спеціального суб’єкта кримінального правопорушення як службова особа. У першу чергу аналізуються випадки нормативного визначення даного поняття на рівні кримінального законодавства (його загальної та особливої частини). Авторами, враховуючи підходи у науці кримінального права та правозастосовчій практиці, обґрунтовується необхідність зміни законодавчих формулювань, якими визначено поняття службової особи, зокрема, доводиться доцільність використання категорій юридичних осіб публічного та приватного права замість казуїстичного переліку певних елементів числа їх множини, виключення дублюючих ознак службової особи із відповідних положень особливої частини закону про кримінальну відповідальність. Приділяється увага також основним ознакам поняття службової особи за вітчизняним кримінальним правом (виконання особою організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, функцій представника влади), та співвідношенню службової особи із суміжними поняттями (посадова особа, уповноважена особа, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування тощо). Вказується на напрямки подальших наукових досліджень у даному контексті, зважаючи на проблематику класифікації службових осіб.