В статті на підставі норм міжнародного права проаналізовано засади міжнародно-правового регулювання використання субституції як форми матеріальної відповідальності в міжнародному публічному праві, так як субституція (від лат. substituo – ставлю замість, передаю взамін) – форма міжнародно-правової відповідальності держав (різновид реституції), що представляє собою заміну неправомірно знищеного або ушкодженого майна, будівель, транспортних засобів, художніх цінностей, особистого майна тощо. Обґрунтовано, що основним доктринальним документом який регулює застосування цієї форми матеріальної відповідальності є «Проект статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння з коментарями» який прийняла Комісія міжнародного права ООН в 2001 році на своїй п’ятдесят третій сесії. Дефініція реституції в Статті 35 згенеровано, на оцінці події яка фактично склалась та не вимагає додаткового дослідження альтернативної ситуації при відсутності незаконної дії. Також зрозуміло, що для гарантування компенсації заподіяної шкоди в повному обсязі може бути необхідним, щоб реституція в такому вузькому її тлумаченні була доповнена субституцією і в окремих випадках репарацією. Розглянуто резолюцію 56/83 Генеральної Асамблеї, яка прийняла до відома зазначені статті, текст яких міститься в додатку до цієї резолюції і запропонувала їх до уваги урядів. Проаналізовано практика застосування субституцій, які відбувалися: 1. Після Першої світової війни, на прикладі першого мирного договору з Туреччиною та союзними державами (Севрський і Лозаннський договір); 2. Після Другої світової війни, на прикладі Лондонської декларації 1943 р. і Мирного договору з Італією 1947 р.; 3. Після Холодної війни, на прикладі пост конфліктного суспільства в Боснії та Герцеговину в кінці 95-х років. Зроблено висновки про те, що э потреба додаткової кодифікації застосування субституції, шляхом внесення доповнення в «Проект статей про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння з коментарями» який прийняла Комісія міжнародного права ООН в 2001 році на своїй п’ятдесят третій сесії.