Публікація присвячена цікавому історичному феномену –середньовічним ярмаркам в регіоні Шампань у Франції. Ці ярмарки цікаві не лише з точки зору власне історії, а й з точки зору правового регулювання бізнесу. Уже тоді було запроваджено чимало прогресивних юридичних інструментів. Констатовано, що чимало з того, що враховувалось в Середньовіччі, на жаль, не враховується сучасним законодавством. Так, відомий протягом тисячоліть поділ на торгівців і ремісників має під собою важливу економічну закономірність – ручна праця має обмеження, яких, як правило, не має торгівля. Торгівець, купуючи партію товару з метою подальшого перепродажу, обмежений лише наявними у нього коштами, у той час як ремісник може зробити лише певну граничну кількість виробів за одиницю часу, і не може зробити їх більше навіть при більших капіталовкладеннях. Хоча раніше законодавство передбачало окремий податок на промисел, втім сьогодні і ремісники, і торгівці фактично поставлені в однакові умови, що не є ні справедливим, ні економічно доцільним. Акцентовано, що сьогодні законодавство також не враховує економічні інтереси і специфіку праці тих, хто працюючи на основній роботі, лише час від часу займається ремеслом чи має інший підробіток. Для подібного виду діяльності повинен бути запроваджений окремий податковий режим з максимально простим і прозорим адмініструванням, щоб сприяти виходу потенційних платників податків з тіні. Крім того, законодавство не дає пільгового стартового періоду підприємцям, які тільки розпочали свій бізнес тощо. Підсумовано, що і в часи Середньовіччя і зараз запорукою ефективності правового регулювання була і є його відповідність економічній природі і закономірностям, а також поміркованість, справедливість, врахування особливостей бізнесу, розуміння потреб підприємців, формування у них довіри і лояльності до державних регуляторів. З аспектів, які варто було б врахувати і в сучасному законодавстві, виділено зокрема такі: оподаткування торгівлі і власноруч вироблених виробів (промисли і ремесла) повинні відбуватись за різними системами; слід уникати надмірності в оподаткуванні; варто запровадити пільговий період в оподаткуванні малого бізнесу, що тільки розпочав свою діяльність. Крім того, запропоновано передбачити особливий, спрощений режим оподаткування для осіб, які здійснюють той чи інший вид економічної діяльності нерівномірно, як доповнення чи підробіток до основної роботи. Це не лише сприятиме зменшенню тіньового сектору економіки, а й заповнить прогалину у чинному правовому регулюванні.