У науковій статті представлено комплексне дослідження актуальних проблем кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами. На основі аналізу чинного законодавства, судової практики та наукових досліджень розкрито теоретико-методологічні засади кримінальної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, визначено особливості кваліфікації злочинів, передбачених статтями 286 та 286-1 КК України. Особливу увагу приділено проблемам розмежування суміжних складів злочинів, зокрема, порушення правил безпеки дорожнього руху та необережного заподіяння шкоди життю чи здоров’ю особи. В роботі досліджено об’єктивні та суб’єктивні ознаки складів злочинів проти безпеки дорожнього руху, висвітлено проблеми встановлення причинного зв’язку між порушенням відповідних правил та суспільно небезпечними наслідками. Акцентовано увагу на практичних аспектах тлумачення бланкетних норм кримінального закону та питаннях кримінально-правової оцінки керування транспортним засобом у стані сп’яніння. Проаналізовано проблеми конкуренції кримінально-правових норм та кваліфікації дій особи за сукупністю злочинів, передбачених статтями 286 та 286-1 КК України. На основі вивчення доктринальних підходів та судової практики виявлено прогалини та колізії у правовому регулюванні кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху, розкрито проблеми доказування у відповідних кримінальних провадженнях, зокрема питання належності та допустимості електронних доказів, методики проведення автотехнічних та судово-медичних експертиз, оцінки експертних висновків як доказів у кримінальному провадженні. Проаналізовано особливості призначення покарання за злочини проти безпеки дорожнього руху, розглянуто проблеми індивідуалізації покарання та застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням. На основі проведеного дослідження обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема в частині диференціації кримінальної відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп’яніння з урахуванням ступеня інтоксикації, виду транспортного засобу, наявності або відсутності права на його керування тощо.