Стаття присвячена аналізу правових аспектів звернення стягнення на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю як підстави припинення корпоративних прав учасника. Обґрунтовано, що звернення стягнення на частку у статутному капіталі ТОВ/ТДВ є юридичним фактом, який призводить до припинення права власності на неї, а отже – і до припинення корпоративних прав учасника, які базуються на такому праві. Акцентовано увагу на необхідності розмежування понять «право на частку» та «корпоративні права» в контексті правозастосування. Досліджено порядок реалізації виконавчих документів, що передбачають стягнення на частку, а також розкрито особливості позасудового способу звернення стягнення на частку у статутному капіталі ТОВ і ТДВ відповідно до договору застави. Проаналізовано положення Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо повідомлення товариства, проведення оцінки частки, забезпечення переважного права учасників на її придбання та наслідків невиконання таких умов. Окрему увагу приділено впливу змін законодавства, зокрема Порядку ведення облікової системи часток ТОВ і ТДВ, на реалізацію процедури. Підкреслено, що навіть у позасудовому порядку звернення стягнення на частку повинне супроводжуватись дотриманням переважного права інших учасників товариства. Наведено приклади судової практики, зокрема висновки КГС ВС щодо правової природи договору про передачу майна в рахунок погашення боргу, а також щодо необхідності дотримання переважного права інших учасників товариства при зверненні стягнення на частку учасника-боржника. Розкрито механізм передачі частки обтяжувачу як наслідок невиконання забезпеченого зобов’язання та ризики зловживання механізмом застави задля обходу переважного права. Обґрунтовано потребу вдосконалення норм законодавства для забезпечення прозорості та добросовісності процедури звернення стягнення на частку у статутному капіталі ТОВ/ТДВ та гарантій реалізації корпоративних прав інших учасників. Зроблено висновок про важливість балансу між правами кредитора й учасників товариства у випадках звернення стягнення на частку учасника-боржника.