Стаття присвячена дослідженню образу тотемного птаха жар-птиці та її магічного впливу в акті ініціації митця. В українській життєписній прозі про художників часто використано полісемантичний образ птаха як символ, знак, троп, метафору, що виконує сюжетотворчу роль та доповнює фантастичним елементом. Поширений у фольклорних творах цей образ має усталене тлумачення в наукових дослідженнях та енциклопедичних виданнях, проте досі не був предметом аналізу в художніх біографічних творах про митців, де набув особливого символічного значення, зокрема в акті ініціації, переході особистості у світ обраних. Дослідження базується на компаративній методології аналізу біографічних літературних творів про художників із образами та мотивами їхніх мистецьких робіт. Методологічною основою аналізу є інтермедіальні студії, які дають змогу через мистецький діалог художніх біографій із творами образотворчого мистецтва увиразнити функціональність образів-символів. На матеріалі української біографічної художньої літератури, зокрема казок, оповідань, біографічних повістей та романів про митців, простежуємо магічний ритуал переходу в стан творчого проявлення, ключовим образом якого є фантастичний птах. Цей образ символізує творче горіння й має певний магічний вплив на особистість, сприяє акту переходу індивіда у змінений стан, є частиною ритуалу, що трансформує його ідентичність, сприяє самопізнанню й оприявнений на соціальному, гендерному та духовному рівнях. Свого роду ініціації, які проходять митці біографічних творів через випробування різноманітними демонічними силами, є важливим аспектом для розуміння гендерних та соціальних ролей передусім жінок-мисткинь. Зооморфні образи в життєписній прозі зазвичай мають інтермедіальні перегуки із карти-нами художників, виразно простежуються у творах про мисткинь наїву, Катерину Білокур та Марію Примаченко, є поширеним образом у біографічних творах для дітей. За основу дослідження взято художні біографічні твори про митців, зокрема про Марію Примаченко, Катерину Білокур, Аллу Горську та інших художників авторства сучасних українських письменниць Людмили Лисенко, Анни Багряної, Валентини Вздульської та ін. Аналізований корпус українських белетризованих біографій оприявнює ще один знаковий фольклорний символ, що важливий для ініціації митця — цвіт папороті, що в перспективі стане об’єктом окремої публікації.