Досліджено особливості правового регулювання захисту населення при радіаційних надзвичайних ситуаціях на атомних станціях в умовах воєнного стану. Визначальною ланкою є запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на АЕС, забезпечення глибокоешелонованого п’ятирівневого захисту АЕС у відповідності до НП 3062.141-2008 «Загальні положення безпеки атомних станцій». В умовах воєнного часу слід враховувати додаткові загрози АЕС, як об’єкта критичної інфраструктури, зокрема кібертероризм, кібершпигунство, загрози терористичних актів, загрози ракетних обстрілів, інформаційні загрози, а також загрозу втрати електропостачання для власних потреб АЕС. Обґрунтовано необхідність створення в Україні регулюючого органу з реалізації державної політики з питань ядерної та радіаційної безпеки, як державного колегіального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, шляхом прийняття відповідного Закону, з визначенням особливостей державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки у період воєнного стану, зокрема законодавчо визначити умови запровадження максимальної автономії з управління АЕС, максимального спрощення і мінімального втручання в експлуатацію АЕС із збереженням всіх дій, пов’язаних з забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки; належної організації взаємодії з громадськістю. За наслідками дослідження, з урахуванням досвіду ЄС, запропоновано запровадити систему незалежних консультативно-дорадчих органів на основі Національної комісії з радіаційного захисту населення України ( НКРЗУ), яку утворено відповідно до Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року, як постійно діючого вищого незалежного колегіального науково-експертного консультативно–дорадчого органу з питань протирадіаційного захисту та радіаційної безпеки населення України, з метою визначення проблемних питань та надання рекомендацій щодо особливостей розробки планів захисту персоналу і населення у випадку радіаційних аварій на атомних станціях. У дослідженні використано загальний діалектичний метод, метод наукового пізнання, метод тлумачення норм права, формально-юридичний метод, порівняльно-правовий метод, метод системного аналізу.