Установлено, що ґрунтові проби, відібрані в сільських населених пунктах Львівської області, відповідали різним типам ґрунту. На перелогах переважали ґрунти зі слаболужною реакцією ґрунтового середовища (44,4 %), полях і присадибних ділянках – слаболужною (відповідно 45,0 і 46,2 %) та близькою до нейтральної й нейтральною (відповідно 40,0 і 30,8 %). Однак у ряді випадків спостерігали дуже низькі показники обмінної кислотності. На присадибних ділянках за рахунок внесення органічних добрив та компостів уміст органічної речовини в перерахунку на гумус був дещо вищим, ніж на перелогах і полях – 46,2 % проб мали середню та 30,8 % ‒ підвищену забезпеченість. Серед усіх відібраних проб, як на перелогах, так і на полях та присадибних ділянках, відзначено більше ніж 50 % проб з дуже низьким умістом легкогідролізного азоту. Найвищий уміст сполук рухомого фосфору та калію, який досягав відповідно 325,0 і 720,0 мг/кг за Чириковим, 350,0 і 202,5 мг/кг за Кірсановим та 200,0 і 738,0 мг/кг за Мачигіним, відзначено у ґрунтах, відібраних на присадибних ділянках. Також на них спостерігали вищі значення порівняно з перелогами і полями за вмістом рухомих сполук міді, цинку, свинцю, нікелю та кадмію, які у деяких випадках перевищували гранично допустиму концентрацію. Результати моніторингу ґрунту в населених пунктах Львівської області свідчать про значний вплив антропогенного чинника на зміну показників родючості. Для запобігання деградаційним процесам та втраті родючості ґрунтів потрібно: правильно використовувати органічні й мінеральні добрива, пестициди, хімічні меліоранти, побутові відходи; збалансовувати живлення між макро- й мікроелементами; залишати на ділянках післяжнивні рештки; ширше використовувати зайняті пари, проміжні культури, посіви багаторічних трав; дотримуватися сівозмін та підвищувати екологічну свідомість громадян.