Мета статті – проаналізувати специфіку акторського виконавства прозових літературних творів і віршів в аудіовізуальному мистецтві. Розглянути особливості акторського художнього читання на камеру в психоемоційному контексті, встановити роль монологу для виконавця в кіно, довести важливість акторської репрезентації прозових творів у сучасному медійному просторі. Методологія дослідження полягає в застосуванні таких методів: теоретико- аналітичного – для проведення аналізу щодо акторських здібностей і психологічних фактів, спираючись на наукове підґрунтя досліджень відомих акторів і майстрів-педагогів, поглиблюючись в уявні та практичні етапи читання художніх літературних творів і віршів, аналізуючи кожен складник окремо; методу спостереження – для проведення аналітичного спостереження за поведінкою та технікою під час акторського читання акторів-початківців, які знаходяться в природному стані; емпіричного – для експериментальної перевірки, що базується на прямому втручанні до суб’єкта, який знаходиться в процесі читання літературних творів і віршів, задля створення контрольованих і керованих умов, які дають змогу виділити характерні психоемоційні ознаки під час акторського виконання. Наукова новизна. Вперше застосований психотехнічний акторський аналіз читання художніх літературних творів і віршів виконавця на камеру. Вивчено та проаналізовано основні форми художнього читання з погляду самоспостереження актором свого внутрішнього психоемоційного стану перед записом. Висновки. У статті проаналізовано особливості акторського художнього читання художніх літературних творів і віршів на камеру в психоемоційному контексті. Під час читання літературного тексту встановлено роль монологу, що є характерним складником акторського читання в аудіовізуальних творах. Детально опрацьована і доведена важливість акторської репрезентації прозових творів у сучасному медіапросторі.