Зміна світопорядку під впливом глобалізаційних викликів зумовлює потребу у дослідженні правових явищ в контексті сучасних реалій. Це стосується, зокрема, і національних та міждержавних правових систем, особливо проведення їх ідентифікації та типологізації, з’ясування стану їх функціонування, тенденцій і перспектив розвитку. Важливою групою правових систем, що потребують такого дослідження, є правові системи континентального типу, які репрезентують різний стан та тенденції розвитку, зумовлені особливостями еволюції їх становлення, історичними та іншими чинниками. Метою статті є дослідження правових систем континентального типу за допомогою пізнавальних конструкцій «ідентифікаційний код правової системи» та «індикатор функціонування та розвитку правової системи». У процесі дослідження використовувалася соціологічна методологія, яка дозволила проаналізувати значну кількість офіційних документів та наукових джерел. Порівняльно-правова методологія уможливила виявлення подібних ознак правових систем континентального типу. Техніко-юридичний аналіз сприяв формуванню та застосуванню юридичних конструкцій, як-от: «ідентифікаційний код правової системи» й «індикатор функціонування і розвитку правової системи», а також застосуванню спеціальної юридичної термінології, зокрема і галузевої методології. Виділено три групи правових систем континентального типу: перша – правові системи, які використовують правову форму для ефективного функціонування та розвитку, еволюційного переходу до нової правової форми; друга – правові системи, які використовують правову форму для забезпечення стабільного функціонування і розвитку, а також покращення якості типових показників, показників допустимих відхилень; третя – правові системи, які використовують правову форму для інших цілей, здійснюють підміну мети правової системи і в яких формуються тенденції до втрати правової форми та існує загроза розвитку суспільства загалом. Виявлено, що всі правові системи, які були об’єктом дослідження належать до континентального типу та їм формально притаманні типові показники. Однак у першій групі деформації типових показників та показників допустимих відхилень не зафіксовані; у другій групі зафіксовані деякі деформації в показниках допустимих відхилень і певні тенденції (поки що не надто загрозливі) до регресивного стану; в третій групі зафіксовані деформації і типових показників, і показників допустимих відхилень (зокрема підміна цілей правової системи) та тенденції до регресивного стану, втрати правової форми.