Стаття присвячена дослідженню стану адміністративно-правового регулювання діяльності ювенальної поліції в Україні. Повноваження уповноважених підрозділів Національної поліції в справах дітей згруповано залежно від їх змісту наступним чином: 1) ті, що стосуються привенції вчинення правопорушень дітьми; 2) ті, що стосуються виявлення правопорушень, що вчиняються дітьми; 3) ті, що стосуються охорони дітей від правопорушень. Зауважено, що використання такої детермінуючої ознаки як «ювенальна» пов’язано з специфікою діяльності уповноважених підрозділів Національної поліції та обов’язковою наявністю у цих справах суб’єкта – дитини. За основу до визначення адміністративно-правового регулювання ювенальної поліції в України взято широкий підхід, котрий охоплює усі положення, що є обов’язковими для врахування під час функціонування системи уповноважених підрозділів поліції у справах дітей. Поняття адміністративно-правового регулювання ювенальної поліції в Україні запропоновано тлумачити як сукупність правових норм, які містяться в підзаконних нормативно-правових актах та визначають правові основи діяльності уповноважених підрозділів Національної поліції у справах дітей, їх завдання, повноваження, структуру, права та обов’язки, засоби, що використовуються для виконання поставлених завдань. Проаналізовано положення окремих нормативно-правових актів, що стосуються функціонування уповноважених підрозділів Національної поліції в справах дітей та можуть бути прикладним відображенням їх адміністративно-правового регулювання. Відмічено, що на адміністративно-правовому рівні правового регулювання використано термін – «ювенальна превенція», а не термін «підрозділи Національної поліції, уповноважені в справах дітей». Тобто, очевидним є основне завдання означених суб’єктів. Обґрунтовано доцільність приведення законодавства у відповідність через прийняття спеціального закону, яким визначались би основні характеристики ювенальної поліції, які б в подальшому однозначно використовувались на рівні адміністративно-правового регулювання.