З початком повномасштабного вторгнення на теренах українського політико-правового простору відбувається новий виток “войовничої демократії”. Наявна у сьогоденних реаліях ситуація дуже схожа з тією, котра стала приводом для винайдення самого поняття “демократії, що здатна захистити себе”. У зв’язку з цим постає питання щодо розуміння “войовничої демократії” у її вихідному та первинному баченні, формування якого відбувалося в середині XX століття. Мета статті полягає у всебічному розкритті концепції войовничої демократії середини XX століття, базуючись не тільки на статтях Карла Левеншталя, але й на працях науковців з царини філософії, політології та соціології. Досягнення окресленої мети стало можливим завдяки використанню комплексу методів наукового пізнання, зокрема, контент-аналізу (для всебічності пізнання наукових праць науковців середини XX століття), формально-логічного методу (для виявлення певних закономірностей, сталих структур, взаємозв’язків та неузгодженостей у наукових працях), порівняльно-правового методу (вивчаючи досвід минулого століття та порівнюючи його з сьогоденним розумінням концепції, надання актуального тлумачення, що дало б змогу застосувати наведені у статті праці). Напротивагу більшості досліджень джерел войовничої демократії, стаття звертається не тільки до статей основоположника “демократії, що здатна захистити себе” – Карла Левеншталя, але й інших науковців: Карла Шмітта, Карла Маннгейма та Карла Поппера. Показується взаємозв’язок між працями та взаємний вплив цитованих науковців. Стверджується, що формування концепції войовничої демократії відбувалося не тільки в полі права, але й інших суміжних наук. За результатами напрацювань дається проміжне визначення “демократії, що здатна захистити себе”, яке випливає лише зі статей Карла Левеншталя, та фіналізоване бачення войовничої демократії, що є синтезом усіх проаналізованих робіт. Напередодні переосмислення войовничої демократії у сьогоденних реаліях, слід наново осягнути підвалини даної концепції, що дасть змогу більш якісно впроваджувати необхідні у наш час зміни.