Автором в роботі акцентовано увагу на нау­кових працях, в яких досліджено інтелектуаль­нувласність з точки зору її теоретико-правових аспектів. Відзначено, що інтелектуальна влас­ність є полідисциплінарним феноменом, стано­вить предмет дослідження широкого кола су­спільних наук, в тому числі і юридичних. Теоретико-правовий вимір інтелектуальної власності є особливо важливим в сучасних умовах розвит­куїї правового забезпечення, що спроможний як посилити наукове дослідження її правових властивостей, так і виробити науково обґрунто­вані рекомендації щодо посилення ефективності використання різноманітних правових засобів та прийомів, необхідних для забезпечення охо­рониі захисту прав інтелектуальної власності, стимулювання інтелектуальної діяльності тощо. Відзначено, що різноманітні теоретико-правові аспекти інтелектуальної власності, в тому числі і питання ціннісного її розуміння, в тій чи іншій мірі становили предмет наукового по­шукурізних як вітчизняних так, і зарубіжних вчених. На підставі аналізу праць вчених-теоретиків права зроблено висновок про те, що в юридичній науці наукові дослідження інтелек­туальної власності представлені досить широко та відображені у чисельних наукових працях як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Вказане свідчить про досить детальний аналіз різнома­нітних правових аспектів інтелектуальної влас­ності. Проте, характеризуючи наявні наукові праці в цілому, варто відзначити їх кумулятив­ний характер, які по суті створюються та роз­виваються за накопичувальним принципом, не маючи системності та послідовності розвитку. Сьогодні в юридичній науці досить епізодично представлені праці саме теоретико-правового змісту, що мають високий ступінь концептуальності, органічно поєднують в собі як питання теоретико-правового, так і практичного харак­теру. Переважно наукові роботи мають вузький спектр наукового пізнання, досліджуючи той чи інший правовий аспект інтелектуальної влас­ності. Теж саме можна сказати і щодо розвитку наукових досліджень інтелектуальної власності. Переважно вони відірвані одна від одної, що зу­мовленовідсутністю єдиних концептуальних за­сад перспективних напрямів розвитку наукових досліджень інтелектуальної власності. Вказане підтверджує необхідність, з одного боку, поси­лититеоретико-правові дослідження інтелек­туальної власності як правового феномену, а з іншого боку - акцентувати увагу на важливості концептуалізації таких наукових досліджень, основою чого має бути відповідний методологіч­ний підхід або їх поєднання.