між трансрегіональним тектонічним швом Херсон—Смоленськ і розломом Переяслав-Хмельницький—Прилуки зміни як від’ємні, так і додатні, а на південний схід (у Лохвицькому блоці) — винятково додатні (підвищення до 35—55 °С/км). Тут глибина стрибка градієнта збігається з глибиною гідрогеологічної інверсії, а саме зі зміною високомінералізованих хлоридно-кальцієвих вод верхнього гідродинамічного поверху на термальні слабко мінералізовані гідрокарбонатно-натрові нижнього. Також у межах Лохвицького блока встановлено зв’язок між глибинами стрибка градієнта та заляганням пластів з аномально високим пластовим тиском (АВПТ), виникнення якого є наслідком накопичення газової складової в тектонічно чи літологічно екранованих пастках. Визначено, що ділянка поширення пластів з АВПТ, де зафіксовано виключно підвищення геотермічного градієнта, обмежена зонами розущільнення, виділеними за даними гравітаційного моделювання. В її межах зміна градієнта від’ємна чи відбувається в обох напрямках. Причини такої закономірності потребують подальшого аналізу.