Стаття присвячена питанням поняття мі­граційної безпеки у законодавстві та доктрині адміністративного права. У статті наголошено, що міграційні процеси у сучасному світі - це сукупність різноманітних суспільних відносин комплексного безпекового, правового, управ­лінського, економічного характеру, пов’язані з переміщенням резидентів та нерезидентів України як на територію держави так і за її межі, що виступає об’єктом адміністративного впливу та управління, має відповідні завдання та мету. Запропоноване визначення поняття міграційної безпеки як стан захищеності всієї сукупності стратегічних та регіональних міграційних інте­ресів України, відсутність або зведення до міні­муму внутрішніх та зовнішніх факторів ризику. Підкреслено, що метою управлінського впливу у сфері міграційних процесів є забезпечення ор­ганізаційно-управлінського та нормативно-пра­вового впливу на міграцію як соціальне явище та її конкретних виявів, формування змісту та наповнення міграційних відносин та визначення статусів їх учасників, а також вплив на фак­тори, які призводять до порушень встановле­них вимог, нелегальної міграції, та становлять об’єкт уваги державної політики в протидії цьо­му явищу. Наголошено, що засобами забезпе­чення міграційної безпеки мають виступати су­часні інституційні елементи міграційної системи побудованої на основі широкого використання інформаційних технологій, цифровізації про­цесів управління та прийняття адміністратив­но-управлінських рішень, інтеграції баз даних та широкого використання засобів біометрич­ної ідентифікації, фахової підготовки персоналу Державної міграційної служби та чіткого норма­тивно-правового регламентування діяльності. Важливими безпековими засадами державної міграційної політики виступають вимоги дотри­мання вимог міжнародної співпраці та неухиль­ного виконання державою взятих на себе між­народно-правових зобов’язань, організація та правове забезпечення прозорої візової політи­ки та підтримки, збалансованість інституційної системи управління міграційними процесами, активна правоохоронна діяльність та співпра­ця, використання новітніх засобів здійснен­ня міграційного контролю через застосування біометричного документообігу, ведення демо­графічного та інших видів реєстрів, з безумов­ним дотриманням вимог охорони персональних даних, забезпечення адміністративно-правової можливості взаємодії між суб’єктами міграційної політики.