У статті наголошено, що історичний розвиток системи підготовки персоналу правоохоронних органів України тісно пов’язаний із соціально-економічними, політичними та іншими внутрішніми чинниками, які впливали на характер та зміст управлінських процесів у цій сфері. Авторами здійснено комплексне історико-правове дослідження становлення та розвитку системи підготовки персоналу в системі Міністерства внутрішніх справ України. Проаналізовано еволюцію інституційної бази та нормативно-правових засад професійного навчання працівників органів внутрішніх справ за радянський період й до сьогодення. Розглянуто особливості створення й функціонування закладів вищої освіти системи Міністерства внутрішніх справ України, зокрема поліцейських шкіл, училищ, інститутів і академій. Значна увага приділена аналізу правових актів, які регламентували освітню діяльність Міністерства внутрішніх справ України на різних етапах, що дозволяє виявити тенденції та проблеми розвитку підготовки персоналу й кадрового забезпечення правоохоронної сфери. Розкрито взаємозв’язок між реформами в системі підготовки персоналу та загальнодержавними процесами демократизації, адаптації до європейських стандартів, гуманізації правоохоронної діяльності. На основі ретроспективного аналізу генези підготовки персоналу в системі Міністерства внутрішніх справ України виокремлені ключові етапи становлення та розвитку кадрової політики, а саме: радянський, незалежний, сучасний, що дало змогу не лише виявити основні тенденції та закономірності розвитку системи підготовки персоналу, а й сформувати обґрунтовані принципи удосконалення кадрової політики у системі Міністерства внутрішніх справ України. Наголошено на важливості історичного досвіду для удосконалення сучасної моделі підготовки поліцейських, яка має враховувати як національні традиції, так і виклики сьогодення – гібридні загрози, цифровізацію, нові стандарти безпеки. Обґрунтовано необхідність запровадження єдиної концепції професійного розвитку персоналу Міністерства внутрішніх справ України, що включатиме безперервну освіту, морально-етичну підготовку, практикоорієнтованість та міжвідомчу інтеграцію.