У статті досліджується практика Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як ключового інституту формування стандартів функціонування суспільних медіа у демократичному суспільстві. Основна увага приділена дослідженню рішень ЄСПЛ, які визначають межі свободи вираження поглядів, принципи плюралізму думок, а також гарантії редакційної незалежності суспільних медіа. На основі аналізу справи «Манолє та інші проти Молдови» розкривається проблема політичного втручання у редакційну політику суспільного медіа та наголошується на необхідності забезпечення його незалежності. Справа «Лентія та інші проти Австрії» висвітлює питання неприпустимості монополізації медіапростору та важливості забезпечення плюралізму думок. У контексті справи «Радіо-Франс проти Франції» розглядаються межі відповідальності журналістів за поширення недостовірної інформації та наголошується на важливості дотримання професійних журналістських стандартів. Особливий акцент зроблено на справі «Войтас-Калета проти Польщі», яка закріплює право журналістів висловлювати публічну критику щодо програмної політики суспільного медіа. З’ясовано, що практика ЄСПЛ безпосередньо впливає на формування національного законодавства та правозастосування у сфері медіа. У статті також окрема увага приділяється рекомендаціям Ради Європи, які разом з судовою практикою створюють цілісну систему стандартів функціонування суспільних медіа з метою забезпечення балансу між свободою вираження поглядів і захистом прав людини в інформаційному просторі. У висновках наголошено, що держава має позитивний обов’язок забезпечувати функціонування суспільних медіа відповідно до демократичних стандартів, гарантуючи неупередженість новин, прозорість власності медіа, економічні стимули та захист редакційної автономії. Визначено, що пріоритетними завданнями для розбудови плюралістичного медіапростору є впровадження обґрунтованих обмежень щодо концентрації медіавласності, паралельно з розвитком системи суспільних медіа та підтримкою некомерційних інформаційних платформ через економічні стимули й цільове фінансування.