Статтю присвячено дослідженню окремих питань підвищення ефективності контррозвідувальної діяльності, яка проводиться при документуванні колабораційної діяльності, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111-1 КК України. Авторами проаналізовано окремі проблемні питання проведення негласних контррозвідувальних заходів на окупованих територіях та обґрунтовано необхідність розширення кримінально-правового інструментарію, який би дозволив отримати нові можливості щодо боротьби з представниками держави-агресора, які впроваджують окупаційну адміністрацію на тимчасово окупованих територіях та формують незаконні органи влади, а також незаконні судові і правоохоронні органи. На підставі наукового аналізу авторами запропоновано впровадження спеціальної підстави звільнення від кримінальної відповідальності за окремі форми колабораційної діяльності, що, на їх думку, дозволить організовувати негласні контррозвідувальні заходи на непідконтрольній території, отримувати необхідну оперативну інформацію та здійснювати вплив на оперативну обстановку. До умов звільнення від кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність, пов’язану із зайняттям посад, визначених диспозицією вказаної статті, відносяться добровільність звернення суб’єкта до органів державної влади України із повідомленням про вчинення них колабораційної діяльності у формі зайняття посади у незаконних органах влади, незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора; подальша участь суб’єкта у виконанні спеціального контррозвідувального чи розвідувального завдання; відсутність завданих суб’єктом особливо тяжких наслідків внаслідок виконання обов’язків по займаній посаді. З урахуванням необхідності дотримання суб’єктом вказаних умов для подальшого вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності за окремі форми колабораційної діяльності запропоновані зміни у ст. 111-1 КК України у вигляді окремої частини, яка б передбачала спеціальну підставу звільнення від кримінальної відповідальності. Гіпотеза статті базується на припущенні, що подібні зміни до кримінально-правової норми про відповідальність за колабораційну діяльність підвищить ефективність контррозвідувальної діяльності на окупованих державою-агресором територіях.