У статті надана характеристика правовій природі протоколів слідчих (розшукових) дій як джерел доказів у кримінальному процесі, вказується на основні проблеми та пропонуються шляхи вдосконалення практики їх використання. Авторами наголошується на тому, що протокол слідчої дії є важливим процесуальним документом, що фіксує результати проведених слідчих заходів, таких як допити, обшуки, огляди місця події та інші дії, що мають значення для встановлення істини в кримінальному провадженні. Від правильності складання протоколу залежить не лише ефективність розслідування, а й можливість використання отриманих доказів у кримінальному провадженні. Протокол є одним із основних джерел доказів, і його оформлення повинно відповідати встановленим кримінальним процесуальним вимогам, зокрема, забезпечувати точність і достовірність інформації. Правова природа протоколу полягає в його значенні, як інструменту для підтвердження законності проведених дій і захисту прав осіб, щодо яких ці дії проводяться. Важливою є також роль протоколу в забезпеченні прозорості та контролю за діяльністю правоохоронних органів, що передбачає необхідність його детальної фіксації та можливість оскарження у разі порушень. У зв’язку з цим, робиться висновок про те, що вдосконалення законодавства щодо складання протоколів слідчих дій є надзвичайно важливим для забезпечення правосуддя та дотримання прав людини у кримінальному процесі. Крім цього, звертається увага на те, шо протоколи допиту, обшуку та огляду місця події мають свої специфічні особливості, визначені нормами кримінально-процесуального законодавства, які включають вимоги до форми, змісту та порядку складання. Вони фіксують хід та результати слідчих (розшукових) дій, а також участь усіх осіб, які брали в них участь, що є необхідним для забезпечення прав людини, зокрема права на захист. Авторами зазначається про праксеологічні аспекти, які включають проблеми, пов’язані з оформленням таких протоколів та пропонуються шляхи вдосконалення існуючої практики використання протоколів слідчих (розшукових) дій як джерел доказів у кримінальному процесі.