Частота вроджених вад розвитку (ВВР) є серйозною медичною та соціальною проблемою як в Україні, так і в світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), ВВР зустрічаються в середньому у 1 з 33 новонароджених. Це означає, що кожного року в світі близько 8 мільйонів дітей народжуються з різними вадами розвитку. В Україні ситуація з ВВР також є серйозною проблемою охорони здоров'я. Метою даного дослідження був аналіз випадків переривання вагітностей за медичними показаннями з боку ембріонів та плодів у терміні до 22 тижнів вагітності у Полтаві та Полтавській області за 2022-2024 роки. Матеріали і методи. Проведено дослідження 142 випадків переривання вагітності за медичними показаннями з приводу ВВР ембріонів. Зокрема оцінювали: вік та соціальний статус батьків, наявність екстрагенітальної та спадкової патології у них, акушерсько-гінекологічний анамнез, захворювання під час даної вагітності, дані ультразвукових, біохімічних, неінвазивних скринінгів та патологоанатомічних висновків. УЗД було проведено у 100% вагітних. Перинатальний біохімічний скринінг був проведений 45,7% і включав у термінах 11-16 тижнів вагітності: АФП, β-ХГ людини та РАРР-А. Для того, щоб коректно порівнювати результати, вираховували відхилення рівня маркера від норми, зважаючи на кратність медіани у кожному конкретному випадку в залежності від терміну вагітності. Пренатальний неінвазивиний тест був проведений 14,1% вагітним, хоріонцентез 2,8%. Жінки, включені у дослідження, підписували інформовану добровільну згоду після проведеної співбесіди про мету і доцільність обстежень. Всі дослідження проводились за принципами Гельсинської декларації та погоджені локальним протоколом біоетики Полтавського державного медичного університету №236 від 20.03.2025. Дані обчислювалися за допомогою програми STATISTICA, результати обчислені за допомогою методів описової статистики. Кількісні дані були представлені як середні значення та стандартні відхилення (M±SD). Якісні дані представлені як частоти та відсоткові співвідношення. Для оцінки кореляційних зв'язків використовувався критерій Пірсона. Відмінності між показниками вважалися статистично достовірними при p<0,05. Робота є частиною ініціативної НДР кафедри акушерства і гінекології № 1 Полтавського державного медичного університету «Патогенетична роль ендотеліальної дисфункції та генетичні особливості при патології під час вагітності та гінекологічних захворюваннях» (державний реєстраційний № 0117U005253, термін виконання 2017-2023 роки). Результати дослідження. Середній вік досліджуваних жінок склав 28,5±4,6 років. Загалом на одну жінку приходилось 0,97±0,02 гінекологічних захворювань в анамнезі. При обробці даних виявлено кореляційний зв'язок між перенесеними гострими респіраторними інфекціями під час вагітності і вадами розвитку серця плодів, що склало r=0,8 (р<0,05) (сильна кореляція), а також генітальними інфекціями та вадами розвитку кістково-м'язової системи - r=0,6 (р<0,05) (середній кореляційний зв'язок). За даними УЗД не множинними (ізольованими) вадами розвитку були лише 25,4% (n=36) випадків, решта – поєднані (множинні, складні). Слід зазначити, що 70,4 % (n=100) ембріонів були чоловічої статі. У 56,3 % (n=80) плодів була виявлена вада розвитку кістково-м'язової системи. У 45,1 % (n=64) констатовано патологію нервової системи, у 38,7 % (n=55) - патологія серцево-судинної системи, у 15,4 % (n=22) – вади розвитку сечової системи, у 10,5 % (n=15) – патологія органів травлення, у 5,63 % (n=8) – вади дихальної системи, у 2,11 % (n=3) вада розвитку статевої системи. Хоріонічні патології були у 6,33 % випадків: у 3,52 % (n=5) – дві судини пуповини, у 2,8 % (n=4) – агідрамніон. Рівень материнського рівня АФП при дефектах невральної трубки (аненцефалія, відкрита спинно-мозкова кила, енцефалоцелє) та вадах розвитку нирок підвищувався до 3,3 МоМ. Даний показник при вадах розвитку шлунково-кишкового тракту (гіпоплазія шлунку, атрезія стравоходу та дванадцятипалої кишки) та при трисомії 13 склав – 2,1 МоМ. Рівень АФП при 47 ХУ +21 та 47ХУ+18 оцінювали з врахуванням рівня ХГЛ, був знижений до 0,4 МоМ при підвищеному рівні ХГЛ до 0,48 МоМ. РАРР був знижений при хромосомних патологіях до 0,34 МоМ, при аномаліях кістково-м'язової системи до 0,6 МоМ , при вадах нервової системи – до 0,49 МоМ. Вільний естріол в усіх випадках був знижений до 0,2 МоМ. Висновки. Середній вік вагітних жінок дослідження склав 28,5±4,6 років, а вік чоловіків (батьків) – 33,1±5,9 років. Серед захворювань жіночої статевої системи в анамнезі частіше всього переважали запальні процеси придатків матки – 48,9 % випадків. У 75,35% жінок був обтяжений поєднаний екстрагенітальний анамнез. Найчастішими вадами розвитку плодів були ураження кістково-м’язової системи (56,3%), які поєднувались з вадами нервової системи у 43,75 %. Переважна кількість плодів з них були чоловічої статі (80 %).