У статті авторами проводиться аналіз законодавчих положень, які регламентують діяльність прокуратури по представництву інтересів держави в суді в частині пред’явлення позовів про відшкодування шкоди, у тому числі і заподіяної корупційними правопорушеннями, а також наведено приклади судової практики з цих питань. Акцентовано увагу на проблемних питаннях, які виникають при цьому в практичній діяльності прокурорів. Чинним антикорупційним законодавством України передбачається обов’язковість відшкодування збитків та шкоди, завданих унаслідок вчинення корупційного правопорушення. При цьому в Законі України «Про запобігання корупції» не розкривається сама процедура відшкодування такої шкоди, що призводить на практиці до виникнення проблемних питань. Авторами зазначається, що на сьогодні в Україні повноваження прокурора обмежено. Це викликало змінами, які були внесено до Закону України «Про прокуратуру», а саме прокурора позбавлено права представляти інтереси громадян у суді, обмежено повноваження поза кримінальною сферою. При цьому автором статті робиться висновок про те, що органам прокуратури відводиться важлива роль при пред’явленні позовів у кримінальному провадженні щодо відшкодування збитків та шкоди, завданих унаслідок вчинення корупційного правопорушення. При цьому наголошується, що визначальною у питанні часу пред’явлення позову про відшкодування збитків, шкоди, усунення інших наслідків корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, є наявність необхідних доказів. Оскільки шкода, заподіяна особі злочином, є порушенням суб’єктивних прав цієї особи, право на відшкодування шкоди випливає із загального права на захист порушених злочином прав, свобод та законних інтересів. При цьому у статті наголошується, що відшкодування шкоди, заподіяної злочином, є способом судового, у тому числі кримінального процесуального захисту прав громадян та юридичних осіб. Незалежно від того, яке право порушено, держава гарантує її відновлення (відшкодування). У статті авторами робиться висновок про те, що наявна сучасна слідча і судова практика вимагає від посадових осіб, які здійснюють досудове розслідування, а також прокурорів об’єктивно і максимально достовірно встановлювати розмір заподіяної кримінальним правопорушенням майнової шкоди, враховуючи при цьому можливість обґрунтування конкретних сум показаннями осіб, які стали жертвами злочинних діянь. Прокурор, який пред’являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді. У кримінальному провадженні можливий лише розгляд позову про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.