Стаття присвячена актуальним питанням правового регулювання участі професійних спілок у процедурі масового вивільнення працівників. Наголошується, що правове регулювання колективних звільнень потребує додаткового регулювання з огляду на соціальні та економічні виклики, які виникають внаслідок цього перед найманими працівниками. Визначається, що велике значення при масових вивільненнях має відігравати захисна діяльність профспілок, сутність і мета якої полягає у мінімізації негативного впливу ринкових чинників на зниження якості життя і праці найманих працівників. Досліджено акти Міжнародної Організації Праці та Директиву Ради Європейського Союзу щодо колективних звільнень, які покладають на роботодавців обов’язок консультуватися з представниками працівників і реагувати на їхні пропозиції. На підставі аналізу законодавства низки європейських країн акцентується увага на посиленні захисту працівників шляхом залучення їхніх представників, проведення консультацій та встановлення вимог до механізму проведення таких звільнень. Звертається увага, що в межах реалізації Угоди про асоціацію Україна зобов’язалася наблизити національне законодавство до семи директив ЄС з питань забезпечення гідної праці, соціальної політики та соціального діалогу і, як наслідок, зміни до КЗпП України та Закону України «Про зайнятість населення» частково враховують передбачені актами ЄС вимоги обов’язкового проведення консультацій із професійними спілками (представниками працівників) при масових вивільненнях працівників. Разом з тим, авторками наголошується, що консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму мають носити не тільки формальний характер, а й бути направленими на пом’якшення несприятливих наслідків звільнень. Доводиться, що унормування процедури вивільнення працівників із залученням до цієї процедури професійних спілок дає змогу забезпечити додатковий захист уразливих верств населення, а для роботодавця ж участь профспілок у процедурах звільнення працівників виступає попереджувальним засобом, що мінімізує його фінансові витрати у разі порушення ним процедури вивільнення.