У статті здійснено поглиблений аналіз трансформацій корпоративного права України в умовах дії правового режиму воєнного стану, запровадженого у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України. Визначено основні тенденції правового регулювання корпоративної діяльності під впливом зовнішніх викликів і кризових явищ, пов’язаних з обмеженням зв’язку, переміщенням трудових ресурсів, фізичним знищенням майна та інфраструктури. З’ясовано, що особливості функціонування корпоративного сектору у цей період полягають у нормативному закріпленні спрощених процедур скликання загальних зборів, дистанційного голосування, відтермінування розкриття інформації, автоматичного подовження повноважень органів управління та призупинення ліцензійних обов’язків. Увагу зосереджено на питаннях вилучення корпоративних прав у стратегічних компаніях, правових наслідках примусового втручання держави у майнову сферу та ризиках інвестиційного арбітражу. Також розкрито юридичну природу санкційних обмежень щодо корпоративних прав суб’єктів, пов’язаних з державою-агресором. Проаналізовано перспективи постконфліктного відновлення корпоративного управління, роль цифрових інструментів, необхідність забезпечення прозорості, повернення конкурсних процедур та незалежності наглядових рад. Сформульовано висновки про доцільність реформування корпоративного законодавства на основі принципів сталості, правової визначеності та балансу публічного і приватного інтересів. У цьому контексті актуалізується завдання формування нової моделі корпоративного регулювання, здатної ефективно функціонувати в умовах правової невизначеності, загроз безпеці та обмежених ресурсів. Показано, що воєнний стан виступив каталізатором для впровадження цифрових рішень в корпоративному управлінні, які мають бути збережені й інституціоналізовані в мирний час. Питання захисту прав міноритарних акціонерів, забезпечення рівного доступу до участі в управлінні, а також правової відповідальності за порушення внутрішньокорпоративних процедур набувають особливої ваги.