У даній статті розглядаються питання про особливості юридичної відповідальності за порушення правового режиму санітарно-захисних зон в Україні, а також основні напрями щодо вдосконалення відповідного правового регулювання. Cанітарно-захисні зони виконують важливу безпекову функцію щодо відмежування потенційно шкідливих об’єктів від місць проживання та перебування людей. У зв’язку із цим на їх територіях встановлюється спеціальний правовий режим, який передбачає істотні обмеження щодо їх господарського використання. Недотримання встановлених вимог щодо правового режиму санітарно-захисних зон є підставою для притягнення винних осіб до юридичної відповідальності. На сьогодні у чинному законодавстві України відсутні спеціальні положення щодо відповідальності за порушення правового режиму санітарно-захисних зон. У зв’язку із цим юридична відповідальність за здійснення протиправних дій у цій сфері охоплюється санкціями за вчинення порушень у сфері охорони довкілля «загального характеру» (порушення санітарних норм; самовільне зайняття земельної ділянки; порушення правил екологічної безпеки; проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля; порушення правил використання земель та ін.). Тому існує необхідність щодо формалізації складів правопорушень, які вже передбачені у нормативно-правових актах щодо регламентації правового режиму земель санітарно-захисних зон, кодифікації законодавства щодо адміністративної відповідальності за порушення у галузі охорони навколишнього природного середовища, запровадження спеціальних санкцій за порушення правового режиму санітарно-захисних зон, а також уніфікації відповідних положень українського законодавства із правом країн Європейського Союзу.