У статті здійснено комплексний аналіз правового аспекту децентралізації як інструменту зміцнення національної безпеки України. Децентралізація розглядається не лише як адміністративна реформа, але й як стратегічний механізм посилення стійкості держави перед сучасними викликами, включаючи зовнішню агресію, економічні ризики та соціальні загрози. Досліджено ключові нормативно-правові акти, що регулюють цей процес. Окреслено основні механізми, через які децентралізація сприяє посиленню обороноздатності країни, ефективному розподілу ресурсів та залученню громадян до процесів управління. Особлива увага приділена позитивним ефектам децентралізації, серед яких підвищення оперативності прийняття рішень на місцях, покращення координації між місцевою та центральною владою, зміцнення соціальної стабільності та підвищення рівня громадської участі в управлінських процесах. Окреслено роль реформи в підвищенні економічної спроможності територіальних громад, що, у свою чергу, сприяє посиленню фінансової та ресурсної незалежності регіонів. Розглянуто питання інтеграції місцевих сил у загальнодержавну систему оборони, що є критично важливим в умовах збройного конфлікту. Разом із тим, у статті висвітлено потенційні загрози, які можуть супроводжувати процес децентралізації. Серед них – нерівномірність розвитку регіонів, можливі управлінські дисфункції через недостатню інституційну спроможність місцевих органів влади, а також ризики посилення сепаратистських тенденцій у певних територіях. Зазначено, що ефективність децентралізації як механізму зміцнення національної безпеки значною мірою залежить від чіткого правового регулювання, ефективного контролю з боку центральної влади та належного фінансового забезпечення місцевих громад. На основі проведеного аналізу зроблено висновок, що децентралізація є необхідною складовою сучасної стратегії безпеки України, яка сприяє підвищенню стійкості держави перед внутрішніми та зовнішніми загрозами. Проте для досягнення максимального ефекту необхідно удосконалювати правові механізми управління, запроваджувати дієві запобіжники щодо можливих ризиків та забезпечувати стабільний розвиток усіх регіонів держави.