Сучасні інформаційні технологій дозволяють правоохоронним органам значно підвищити ефективність досудового розслідування кримінальних правопорушень. Використання правопорушником віртуальних активів в ході здійснення незаконної діяльності зумовлює необхідність впровадження в діяльність правоохоронних органів технологій обробки та аналізу руху віртуальних активів. Метою статті є дослідження проблеми та класифікація етапів використання правоохоронними органами України технологій обробки та аналізу руху віртуальних активів під час досудового розслідування. Основи методологічного інструментарію становили загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, серед яких: компаративістський, синтетичний, логіко-семантичний, нормативно-догматичний (формально-юридичний), правового регулювання завдяки яким вдалося розглянути особливості застосування правоохоронними органами України технологій обробки та аналізу руху віртуальних активів під час досудового розслідування. Визначено причини та шляхи вирішення проблем обробки та аналізу інформації про рух віртуальних активів, якими є: інформація надана в неструктурованому вигляді; надана інформація у великих обсягах; велика кількість вкладок з інформацією, що має значення для досудового розслідування (стосується форматів для файлів Microsoft Excel); необхідно проводити додаткову обробку для виокремлення реквізитів банківських рахунків; транзакції, які проводилися між користувачами сервісу обміну віртуальних активів, потребують додаткової обробки з метою отримання однієї структури всіх транзакцій; існує потреба конвертації віртуальних активів в гривневий еквівалент по курсу на день проведення транзакції тощо. Розглянуто авторське спеціалізоване комп’ютерне забезпечення “Bankir-v.2.0”, в якому реалізовані функціональні можливості автоматизації процесів обробки та аналізу руху віртуальних активів під час досудового розслідування. Визначено, що метою аналізу руху віртуальних активів може бути встановлення: ідентифікаційних даних фізичних осіб, пов’язаних з зареєстрованим акаунтом на сервісі обміну віртуальних активів; особливостей фінансово-господарської діяльності певних фізичних та юридичних осіб; причетності особи до збуту предметів або речовин, заборонених для цивільного обігу; незадекларованих доходів державного службовця; фактів легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом тощо. Практична цінність наукових результатів полягає в тому, що їх може бути використано для визначення способу отримання, технологій обробки та аналізу інформації про рух віртуальних активів під час досудового розслідування.