У статті було поставлено мету – провести аналіз відносин, пов’язаних із наданням та потребою у державній підтримці ВПО та окремих категорій осіб, які постраждали від військової агресії, аналіз положень нормативних актів, міркувань і пропозицій вчених та практиків, на основі чого – зроби- ти пропозиції з удосконалення державної підтримки ВПО та інших категорій осіб, які постраждали від воєнних дій. Для досягнення мети було застосовано комплекс загальновідомих методів пізнання. Завдяки цьому було проаналізовано чинне українське законодавство, яке встановлює правила, за яки- ми ВПО отримують державну підтримку, на практичних прикладах показано суперечливі і навіть недоречні моменти, які містилися у постанові КМУ «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату жит- лово-комунальних послуг» від 1 жовтня 2014 року та які містяться у чинній постанові КМУ від 20 березня 2022 року № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам». У статті показано, що часто держава надає допомогу не тим особам, які її потребують, тоді як останні часто залишаються без допомоги. Прийняттям КМУ постанови від 20 березня 2022 року № 332 держава по суті порушила принцип рівності громадян, розділивши ВПО на дві категорії – ВПО, які стали такими до 24 лютого 2022 року, та ВПО, які стали такими після 24 лютого 2022 року. При цьому другі знаходяться у значно більш привілейованому положенні у порівнянні із першими та взагалі із багатьма іншими категоріями громадян України, які постраждали вій військової агресії російської федерації. З метою відновлення дії принципу соціальної справедливості по відношенню до ВПО та інших громадян України у статті було запропоновано законодавцю додати до постанови КМУ від 20 березня 2022 року № 332: прив’язки надання державних виплат і надання державної допомоги працездатним особам із зобов’язанням їх офіційного працевлаштування; норм про можливість ВПО, які отримали цей статус до 24 лютого 2022 року, проте втратили право на отримання державної допо- моги, повернути державну фінансову допомогу у випадку їх працевлаштування та соціалізації у місці їх фактичного проживання на території України, підконтрольній офіційній державній владі; положень про більш активну перевірку офіційно визначених місць проживання ВПО та об’єктів належного їм нерухомого майна на території, підконтрольній офіційній державній владі, із можливістю позбав- лення таких осіб державної фінансової допомоги та місць безкоштовного проживання і харчування у випадку встановлення фактів фактичного проживання у цих об’єктах родичів ВПО, самих ВПО або орендаторів. Зроблені пропозиції мають сприяти забезпеченню дотримання принципу соціальної справедливості та наведенню ладу у справі надання державної допомоги ВПО.