У статті був проаналізований територіальний аспект розподілу та ємнісних характеристик захисних споруд цивільного захисту м. Харкова із співставленням його з чисельністю наявного населення. На першому етапі була розрахована щільність населення у визначених ділянках в межах максимально допустимого радіусу доступності найближчого наявного укриття. Для цих же ділянок були розглянуті просторові особливості місця розташування (рівня скупченості) й місткості захисних споруд. Наостанок кількість наявного населення була співвіднесена із місткістю споруд цивільного захисту із проведенням просторової кластеризації визначених ділянок відповідно до згаданого атрибуту. Для визначення щільності населення на визначених ділянках та заповнення прогалин у первинних даних був застосований геостатистичний метод площинної інтерполяції, використання якого вимагало виконання наступних послідовних процедур: трансформація первинних даних відповідно до нормального розподілу, побудова моделі напівваріограми перетворених показників, агрегування моделі в поверхню та цільові полігони. Під час розрахунку територіального забезпечення м. Харкова захисними укриттями усіх типів були використані: шар точкових об’єктів з інтерактивної карти відкритих даних харківського геопорталу (для визначення місць розташувань і типів захисних споруд) й інформація з сайту некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (для актуалізації інформації щодо місткості сховищ та протирадіаційних укриттів). Для оцінки міри просторової автокореляції показника забезпеченості харків’ян місткістю споруд цивільного захисту на визначених парцелах був використаний Глобальний індекс Морана, котрий показав високу ступінь кластеризації ділянок за цим параметром. На підставі достатнього позитивного значення просторової автокореляції заданого атрибуту за рахунок використання Локального індексу Морана була проведена класифікація парцел із виділеннях п’яти класів об’єктів: кластер високих значень (HH), кластер низьких значень (LL), викид у якому високе значення оточено низькими (HL), викид у якому низьке значення оточено високими (LH) та ділянки без ознак кластерів (викидів). Науковою новизною статті, у порівнянні із аналогічними за спорідненою тематикою, є використання та трансформація гексагонального шару розподілу щільності населення м. Харкова відповідно до вимог дослідження. У висновках, на підставі результатів кластерного аналізу й через адаптацію тектологічного закону найменших (слабкої ланки) під реалії сьогодення була запропонована комплексна послідовна стратегія усунення недоліків територіального забезпечення населення м. Харкова захисними спорудами цивільного захисту.