Важливою складовою інфраструктури міст та інших населених пунктів виступають протяжні об’єкти, що забезпечують переміщення людей, передачу на відстань енергії, ресурсів, інформації. У складі земель населених пунктів виділяють землі, які становлять «громадський простір» і використовуються для пересування та перебування людей. Для населеного пункту в цілому, як складно організованої системи, землі загального користування мають велике значення. Достатня площа таких земель, продумане розташування та високий рівень їх благоустрою суттєво визначають економічний потенціал населеного пункту, його привабливість для життя. Використання земель загального користування забезпечують суттєві громадські інтереси, пріоритет яких забезпечується правовими нормами. Успіхи та невдачі системи землеустрою майже повністю залежать від системи управління, від якості керівництва та рівня професіоналізму відповідальних за наповнення системи. Навіть в епоху цифровізації і оцифрування, саме «людський фактор» визначає успішність систем. Постійний моніторинг земельних ресурсів має істотний впливає на рівень ефективності їх експлуатації. Такий підхід потребує врахування екологічного стану земельних ресурсів, їх придатності для створення інженерних об’єктів ринкової інфраструктури, привабливості для реалізації інвестиційних проектів тощо. Особливе значення для механізму управління земельними ресурсами має система економічно обґрунтованих заходів і прийнятих рішень, які повинні забезпечувати: збалансованість інтересів держави, регіону, сільськогосподарських підприємств і приватних власників землі; раціональний розподіл рентних доходів між державою, регіоном, сільськогосподарськими підприємствами, приватними землевласниками й іншими власниками прав на землю; економічна зацікавленість при інвестуванні на території регіонів; доходи державного, регіональних і місцевих бюджетів; безперервність репродуктивного процесу; обґрунтованість встановлених ставок, тарифів і цін при здійсненні заходів з управління земельними ресурсами; збалансований соціально-економічний розвиток територій.