Статтю присвячено дослідженню окремих питань участі військовослужбовців у договірних зобов’язаннях. Авторка визначила, що склад­ні процеси становлення та розвитку інститутів громадянського суспільства, побудови правової держави, реформування правової системи не могли не призвести до зміни правового стату­су різних груп населення, появи нових суб’єктів права, що, у свою чергу, вплинуло на сприйнят­тя та переосмислення поняття «суб’єкт права», виділення відмінних рис такої категорії як «військовослужбовець-спеціальний суб’єкт». Автор­кою зазначено, що визначення статусу війсь­ковослужбовця як спеціального суб’єкта права має значення для правового регулювання його поведінки, визначення його статусу у зв’язку із взаємодією з іншими суб’єктами права - всту­пом у договірні відносини. Завдяки аналізу нормативно-правових ак­тів, які регулюють правовий статус військово­службовців, визначені прогалини, на які слід звернути увагу під час укладання, виконання та припинення договірних зобов’язань за уча­стю військовослужбовців. Однак, враховуючи те, що законодавець на сьогодні немає чіткого алгоритму вирішення цих питань, вони потребу­ють додаткового законодавчого врегулювання. У процесі дослідження визначено, що учас­ником цивільних зобов’язань може бути військо­вослужбовець. Таким чином, виконання цивіль­них зобов’язань за участю військовослужбовця визначається, по-перше, відповідними статтями Цивільного кодексу та, по-друге, конкретними видами цивільних договорів. Авторка зазначає, що військовослужбовці у вільний від виконання обов’язків військової служби час вступають у договірні відносини: 1) на території військової частини в перукарні - клієнти, у військовій торгівлі та продовольчому магазині - покупці; 2) коли займаються педаго­гічною, науковою та іншою творчою діяльністю, якщо вона не перешкоджає виконанню обов’яз­ків військової служби; 3) поза службою та за межами військової частини - пасажири, замов­ники, споживачі, клієнти, покупці. У названих цивільних правовідносинах військовослужбовці мають відповідні зобов’язання клієнта, покупця, виконавця - викладача, пасажира, замовника, споживача. Виконання цих зобов’язань визна­чаються відповідними статтями Цивільного ко­дексу та цивільними договорами. У статті окреслені проблеми, що пов’язані з визначенням спеціального статусу військово­службовців та їх участі в договірних зобов’язан­нях, та запропоновано шляхи їх вирішення.