Стаття присвячена дослідженню організаційно-правових аспектів повернення дітей до України. Здійснено аналіз чинного законодавства України, яке регулює процедури повернення дітей до України. Особливу увагу зосереджено на визначенні категорій дітей, які підлягають поверненню до України, а також органів, які приймають рішення про повернення дітей до України, здійснюють погодження повернення дітей з компетентними органами держав їх тимчасового перебування, та забезпечують процес повернення. Актуальність окреслених питань в умовах війни набуває особливого значення, що зумовлює не лише науковий, але й значний суспільний інтерес до згаданих питань. Ефективна реалізація механізмів повернення дітей до України ускладнена, зокрема, наявними прогалинами та колізіями у нормативно-правових актах, які регулюють відповідні процедури. За результатами проведеного аналізу відповідного законодавства та практики його застосування визначено категорії дітей, які підлягають поверненню до України. Головним критерієм є звичайне місце проживання дитини. Зроблено застереження щодо дітей, які досягли 16 років, та відповідно до Цивільного кодексу України мають право на вільний самостійний виїзд за межі України. Також обґрунтовано пропозиції щодо доцільності покладення функцій погодження повернення дітей до України, прийняття відповідних рішень та забезпечення їх повернення на відповідні органи опіки та піклування. Зазначено, що поєднання функцій повернення дітей до України в особі одного суб’єкта (орган опіки та піклування) матиме наслідком істотну оптимізацію процедури, зокрема її пришвидшення та економію зусиль, спрямованих на взаємодію кількох суб’єктів. Враховуючи обставини, які унеможливлюють виконання функції повернення дітей до України окремими органами опіки та піклування, запропоновано наділити повноваженнями щодо визначення органів опіки та піклування, які будуть забезпечувати повернення дітей в межах області, міст Києва, Севастополя – відповідні обласні, Київську, Севастопольську міські державні (військові) адміністрації, а у межах України – Державну службу України у справах дітей.