У науковій статті розглянуто та проаналізовано ключові цінності парадигми імплікативного взаємозв’язку демократії та конституціоналізму. Визначено, демократія характеризується вагомими вигодами не лише національного рівня, але й міжнародного масштабу, серед яких забезпечення сталого економічного розвитку, існування різних форм власності, конституювання основоположних прав, інтересів та свобод, їх належний захист надійними механізмами, гарантії безпекового характеру, розвиток громадянського суспільства. Підкреслено, поняття конституції та демократії мають імплікативний зв’язок у рамках доктрини конституціоналізму, яка розглядає конституцію як засіб демократії шляхом застосування формули «демократія через закон». Такою є ідея конституції, яку несе конституціоналізм, і яка робить її доктриною демократії. Встановлено, що ключовими цінностями конституціоналізму є: фактичне функціонування принципу верховенства права; поділ влади та реальне існування механізму стримувань та противаг, котрий запобігає монополізації влади (оскільки цей розподіл повноважень міститься в самій конституції, він стає ефективним інструментом для забезпечення конституціоналізму); відповідальна та підзвітна влада, котра служить народу, який її обирає (якщо уряд не виправдовує очікувань електорату, повноваження таких органів державної влади та місцевого самоврядування припиняються шляхом голосування на демократичних виборах за більш достойних обранців на ці посади); концепція народного суверенітету, яка передбачає, що державні органи отримують свою легітимність від народу (навіть якщо існує певний суверенний суб’єкт, який уповноважений керувати державними справами, «остаточний» суверенітет належить народу, а влада такого суверенного утворення походить від громадськості); забезпечення прав та свобод людини і громадянина; права особи мають бути належним чином захищені, тоді конституціоналізм процвітатиме; незалежність судової влади є сутністю будь-якої ліберальної демократії та основою вільного суспільства; судова влада є захисником верховенства права. Визначено, демократія як правова категорія та концепція вцілому піддається неоднозначному тлумаченню та розумінню сучасними науковцями у деяких аспектах. Водночас, є ті грані демократії, стосовно яких дослідники все ж значною мірою одностайні в думці. Це насамперед твердження, котре вже фактично стало пустолатом, про те, що демократія має тісний взаємозв’язок із конституціоналізмом та його засадничими цінностями, концепцією народного суверенітету, а також державним будівництвом.