Вказується, категорія обов’язку, на протива­гу правам та свободам людини й громадянина у контексті вивчення змісту Конвенції та її інтер­претації у практиці ЄСПЛ ще не стала предме­том всебічного дослідження. Саме тому, вважає­мо, що дослідження розуміння обов’язку у змісті Конвенції та відповідній практиці ЄСПЛ матиме актуальне значення для правової науки. Діяльність Європейського суду з прав лю­диниіз застосування та інтерпретації Конвен­ції про захист прав людини і основоположних свобод все більше набуває важливого значен­ня, зокрема в аспекті тлумачення тих чи інших правових явищ. Причиною такої тенденції є той факт, що норми Конвенції про захист прав лю­дини та основоположних свобод сформульовані надзвичайно всеохоплююче зі змістової точки зору, відтак їх значення в усій різноманітності змістовних проявів розкривається саме в прак­тиці Європейського суду з прав людини. Інтерпретаційна діяльність ЄСПЛ має також вагоме значення для забезпечення принципу право­вої визначеності. Саме тлумачення норм права, дозволяє суб’єкту права збагнути їх сутність, ціль та призначення, а також правильно вико­ристовуватитакі норми у тих чи інших правових ситуаціях. Крім того, інтерпретаційна діяльність Страсбурзького суду є інструментом підвищення ефективності реалізації конвенційних норм та рівня захисту законних прав та свобод людини й громадянина. І хоча практика ЄСПЛ не надає нам визна­чень правового обов’язку, майже не наводить його ознаки, проте реагуючи на динамічний розвиток суспільного життя, ЄСПЛ приходить до все більш актуальних тлумачень досліджуваного поняття. Яскравим прикладом цього слугує об­раний підхід ЄСПЛ до інтерпретації зобов’язань держави у сфері прав людини, що передбачає все ширші їх варіації, без виділення виключно негативних чи позитивних зобов’язань. Крім того, зі змісту Конвенції ми виділили поняття «звичайних громадянських обов’язків» та нада­ли їм характеристику на основі судових рішень ЄСПЛ. Насамкінець, ми наголосили й на використанні у практиці ЄСПЛ поняття «обов’язку належної обачності», який ще не отримав на­лежного опрацювання у вітчизняній науці, але відіграє важливу роль у доктрині зобов’язань.