У статті проведено порівняльно-правове до­слідження специфіки набуття та здійснення права власності на землю іноземцями, особами без громадянства та іноземними юридичними особами за законодавством України та Канади, в результаті чого обґрунтовано найбільш при­йнятний для України канадський досвід право­вого регулювання у вказаній сфері. Встановлено, що в науці земельного права України одним із найбільш дискусійних є питан­ня щодо можливості, обсягів, умов та підстав надання права власності на землю іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам, особливо зважаючи на приписи ст. 13 Конституції України, яка проголошує всю землю власністю Українського народу. Не вирішено це питання остаточно в земельному законодавстві, так як доступ іноземних осіб до права власності на землі сільськогосподарського призначення може бути наданий лише після позитивного рі­шення Всеукраїнського референдуму. Проведене дослідження показало, що за­конодавство Канади передбачає можливість встановлення обмежень набуття права власно­сті на землю іноземними суб'єктами як на рівні федерації (дворічна заборона придбання жит­лової нерухомості, включаючи вільні земельні ділянки, призначені для житлової забудови), так і на рівні окремих провінцій та територій. На рівні провінцій та територій є різні юридич­ні моделі обмеження доступу іноземних осіб до права власності на землю, насамперед сільсько­господарського призначення. Так, законодавчі обмеження набуття права власності на землю іноземними особами відсутні в Британській Ко­лумбії, Онтаріо, Ньюфаундленді і Лабрадорі, Нью-Брансвіку і Новій Шотландії. Водночас в Альберті, Саскачевані, Манітобі, Квебеку доступ іноземних осіб до права власності на землю іс­тотно обмежується, зокрема, шляхом встанов­лення максимальних розмірів земельних діля­нок, які вони можуть набути на праві власності. В статті стверджується, що встановлення в законодавстві Канади обмежень при набутті права власності на землю, насамперед сільсько­господарського призначення, обумовлюється потребою забезпечити першочерговий доступ до земель громадян Канади та корпорацій Кана­ди, що може бути орієнтиром при врегулюванні цих питань в українському земельному праві. Законодавство Канади як на федеральному рів­ні, так і на рівні окремих провінцій та територій передбачає досить ефективні механізми юри­дичної відповідальності у випадку порушення законодавчих обмежень доступу іноземних осіб до права власності на землю, які варто передба­чити в українському законодавстві.