У статті досліджуються кримінально-правові аспекти використання соціальних мереж для поширення інформації, що містить заклики до вчинення суспільно небезпечних дій, та роль таких платформ, як Facebook, Instagram, Twitter, TikTok, та інших у сучасному інформаційному просторі. Соціальні мережі стали важливим інструментом для комунікації, бізнесу та громадянської активності, дозволяючи мільйонам людей по всьому світу взаємодіяти, створювати спільноти, обмінюватися ідеями та інформацією. Однак, окрім переваг, вони несуть загрози, зокрема сприяють поширенню дезінформації та маніпуляцій, що негативно впливають на суспільну думку та політичні процеси. Основна увага у статті приділяється аналізу того, як взаємодія користувачів з контентом через функції «лайків» та «репостів» може сприяти поширенню протиправної інформації. «Репост», як пряма дія, дозволяє швидко та ефективно передавати контент іншим користувачам, розширюючи його охоплення, тоді як «лайк» може спонукати алгоритми соціальних мереж показувати цей контент більшій аудиторії. Особливий інтерес становить питання того, чи можна вважати ці дії достатніми для притягнення до кримінальної відповідальності за поширення закликів до протиправних дій. У статті наведено приклади судових рішень в Україні та інших країнах, де «лайк» розглядається як спосіб поширення інформації. В деяких випадках європейські суди визнають лайк формою схвалення та поширення інформації, що призводить до юридичної відповідальності. Однак українська судова практика щодо цього питання залишається неоднозначною, що вимагає подальшого дослідження. Наукова стаття спрямована на визначення критеріїв кримінальної відповідальності за дії користувачів у соціальних мережах, пов’язані з поширенням протиправної інформації, а також дослідження технічних аспектів алгоритмів роботи платформ. Автори підкреслюють необхідність комплексного підходу до правової оцінки взаємодії користувачів з контентом, який повинен враховувати не лише зміст інформації, а й алгоритми її поширення.