Мета: дослідити історію розвитку Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН України, з’ясувати роль її науковців у селекції вітчизняних порід молочної худоби. Наукова новизна публікації визначається введенням в науковий обіг неопублікованих архівних матеріалів Черкаської дослідної станції біоресурсів та в комплексному висвітленні ролі вчених станції в науковому забезпеченні ведення племінної справи в молочному скотарстві Черкаської області на початку 2000-х рр. Висновки. Станція нараховує 94-річну історію розвитку: від лабораторії з вивчення стану та чисельності мисливських тварин в УРСР у 1929 р. до дослідної станції біоресурсів Інституту розведення і генетики тварин НААН України з 2011 р. та з безпосереднім підпорядкуванням з 2014 р. НААН України. З 2011 р. станція стає регіональним Центром наукового забезпечення галузі тваринництва Черкаської області, вчені якого розробляють комплексні методи підвищення продуктивності в молочному скотарстві, свинарстві та вівчарстві. Визначальну роль у продовженні селекційного процесу в молочному скотарстві України на початку 2000- х рр. та удосконаленні новостворених українських червоно- та чорно-рябої молочних порід і типів молочної худоби відіграли науковці станції: в 2012-2014 рр. директор станції, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН М. І. Бащенко; доктор сільськогосподарських наук, професор Л. М. Хмельничий; кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник станції І. В. Тищенко. У сучасних умовах дослідна станція забезпечує такі напрями наукової діяльності в селекції молочного скотарства: удосконалення селекційно-племінної роботи в розведенні та створенні нових високопродуктивних порід і типів сільськогосподарських тварин; наукове забезпечення ведення племінної справи на основі сучасних досягнень популяційної генетики, імуногенетики, цитогенетики, біології відтворення автоматизованих інформаційних систем за використання сучасних методів ведення племінного обліку та генетичної оцінки тварин